- відблиск
- (сяяння відбитого світла на якій-н. поверхні), відлиск, відсвіт, полиск, проміття— Пор. блиск 1)
Словник синонімів української мови. 2014.
Словник синонімів української мови. 2014.
відблиск — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
відблиск — у, ч. 1) Сяяння відбитого світла; відсвіт на якій небудь поверхні. || Відтінок якогось кольору; полиск. 2) перен. Відбиття якихось переживань, почуттів і т. ін … Український тлумачний словник
відблиск — [в’і/дблиеск] ку, м. (ў) ку, мн. кие, к іў … Орфоепічний словник української мови
одб... — див. відб...; напр.: одбавля/ти, о/дблиск, одбрині/ти, одбува/ння і т. ін. див. відбавляти, відблиск, відбриніти, відбування і т. ін … Український тлумачний словник
блискавиця — і, ж. 1) Те саме, що блискавка 1). 2) Короткий спалах вночі на обрії без грому – відблиск далекої блискавки; зірниця … Український тлумачний словник
блік — у, ч. 1) Відблиск світла; світлова пляма на темному тлі. 2) Зливок срібла, що містить 2 7% свинцю (блікове срібло) … Український тлумачний словник
вилиск — у, ч. Відблиск, полиск, що відсвічує на чому небудь. || Додатковий колір, відлив … Український тлумачний словник
відблискувати — ує, недок. Давати відблиск; відсвічувати … Український тлумачний словник
відливати — а/ю, а/єш, недок., відли/ти, діллю/, діллє/ш; мин. ч. відли/в, лила/, лило/; рідко віділля/ти, ллю/, ллє/ш, док. 1) перех. Виливати частину рідини з якої небудь посудини. 2) перех. Вичерпувати, вивільняючи що небудь від води. 3) неперех.… … Український тлумачний словник
відлиск — у, ч. Те саме, що відблиск 1) … Український тлумачний словник